Він був як полум’я…

Коли звучить Шевченкове слово, усі замовкають, бо то говорить сама правда, сам Бог - устами нашого Пророка. Кожна грань Тарасового життя така яскрава і незбагненна, що неможливо вичерпати глибину тих дарів, котрими Господь обдарував Україну, явивши їй такого Сина. І лише тоді почнеться справжнє відродження добра й справедливості, коли ми почуємо те Слово.

Кожна епоха перечитує геніальні твори Кобзаря, відшукує в них те, що співзвучне дню сьогоднішньому, передбачене на день грядущий.Ми маємо усвідомити, що життя - це боротьба, і треба бути непохитними захисниками правди, бути сильними, як оспіваний Шевченком Дніпро у буряну ніч.

Для Шевченка Україна завжди була найвищою земною святинею; за неї він готовий був принести в жертву Богові і тіло, й душу, для неї він жив і страждав. І на схилі віку поет прохав у бога однієї ласки: упокоїтися в рідній землі. Шевченкові друзі не могли не сповнити останньої волі славного сина України. Вони зробили все, аби Тарас повернувся в лоно рідної землі. Спочив Тарас, а його полум’яне слово і досі стоїть на сторожі нашого українського буття:

Він був як полум'я. Його рядки —

Дзвінкі і небезпечні, наче криця,

Переживуть і жито, і пшеницю,

І хліб, і сіль, і війни, і віки…

Вихованці Золочівського економічного ліцею презентували літературно-музичну композицію, приурочену Дню перепоховання Тараса Шевченка. Софія Оджиківська (гр.ПЛГ), Марта Галас (гр.Е-1), Вікторія Курченко (гр.Е-2) і Марта Бурдик (гр.Е-3) були нагороджені грамотами за перемогу в мовно-літературному конкурсі ім.Т.Шевченка.

Наталія Ковалик, Ірина Олексин,
учителі ЗЕЛ

Фото

Кiлькiсть переглядiв: 10