.JPG)
Прихована загроза маленької відпрацьованої батарейки
22 квітня – День Землі. У всьому світі проводять заходи до покращення стану навколишнього середовища. 21 квітня учням Золочівського економічного ліцею за ініціативи Національного природного парку «Північне Поділля» вчителем біології, провідним фахівецем з екологічної освіти Бірулін І.Б. була проведена екологічна просвітницька лекція «Прихована загроза маленької відпрацьованої батарейки».
Чи знаєте ви, якої шкоди завдають навколишньому середовищу батарейки, що викидаються в сміттєве відро? Можливо, люди просто не замислюються, як і куди йде наше сміття. Можливо, відсутність соціальної реклами, освітніх заходів, просвітницьких лекцій є причиною такого незнання.
Не можна уявити сучасний світ без тих маленьких елементів живлення! Від батарейок працюють годинники, ліхтарики, телефони, фотоапарати, ноутбуки, сигналізації, медичні прилади. Рано чи пізно всі батарейки переходять у непрацездатний стан та перетворюються на непотрібні, їх подальший шлях стає очевидним. Саме тоді проявляється негативний чинник ще донедавна такої корисної речі. І коли приходить час позбавлятися від неробочих елементів живлення, мало хто звертає увагу на значок «не викидати до сміттєвої корзини». Одна пальчикова сольова батарейка, викинута на сміттєзвалище, забруднює важкими металами близько 20 квадратних метрів землі або 400 літрів води. Незважаючи на те що батарейка може вибухнути, протекти і пошкодити ваше обладнання, основна шкода, яку вона завдасть, – забруднення природного середовища (якщо не буде правильно утилізована). Узагалі, батарейки – це хімічні пристрої, елементи яких вступають у реакцію, даючи на виході електрику.
Батарейти, залежно від їхнього типу, містять важкі метали та елементи, токсичні і небезпечні для живих організмів: свинець, кадмій, ртуть, нікель і цинк.
Ці елементи практично не виводяться з організму, а накопичуються в ньому, вражаючи нирки, кісткові тканини, викликають розлади нервової системи, порушують функції підшлункової та щитовидної залози. Володіють мутагенними і канцерогенними властивостями, становлячи потенційну генетичну небезпеку, провокують ракові захворювання.
Після викидання металеве покриття батарейки руйнується від корозії і важкі метали потрапляють у ґрунт і ґрунтові води, звідки вже недалеко і до річок, озер та інших водойм, використовуваних для питного водопостачання.
У багатьох європейських країнах просто на вулицях чи у магазинах розташовані спеціальні скриньки для використаних елементів батарейок.
Україна також має всі шанси зупинити екологічне лихо, адже один із трьох заводів по переробці елементів живлення знаходиться у Львові. Це Львівське державне підприємство «Аргентум». Працівники даної установи готові активно співпрацювати з громадянами у прагненні зберегти навколишнє середовище для нащадків. Також в Україні існує громадська організація «Екофан», яка збирає використані батарейки і акумулятори та власними силами відправляють їх на переробку. Головне – налагодити процес їх збору. Учнями було запропоновано організувати пункти збору використаних батарейок у себе в дворі, у під’їзді, в школах, розповідати необізнаним громадянам про їх шкоду.
Чим більше зберемо батарейок, тим більше допоможемо собі і довкіллю. Можемо впевнено сказати, що екологічно грамотна і вихована людина ніколи не завдасть навіть незначної шкоди природі, а навпаки, всебічно сприятиме позитивним екологічним процесам.
Усіх, хто підтримує нашу екологічну ініціативу та Національного природного парку «Північне Поділля», закликаємо організовувати збір, приносити та залишати в спеціальних контейнерах використані батарейки.
Бережіть природу! Будьте екологічно свідомими людьми!
Ірина Богданівна Бірулін,
учитель біології та хімії
Золочівського економічного ліцею
